В Луценка працює 4 прокурорів, які його посадили

3 April 2018 - 12:50
В Луценка працює 4 прокурорів, які його посадили

Одразу 4 прокурорів, які представляли в судах обвинувачення проти Юрія Луценка у 2010-2013 роках, сьогодні працює в Генеральній прокуратурі України. Іще один працює в прокуратурі м. Києва і торік пройшов у фінал конкурсу на посаду голови Державного бюро розслідувань

Під час судового процесу над Юрієм Луценком у 2010-2013 роках нинішній Генпрокурор називав прокурорів, які вели проти нього обвинувачення, “дебілами”, а самі кримінальні справи - “сфальсифікованими”. Виходячи з його слів, у діях прокурорів були ознаки злочину. Однак деякі з них не лише не звільнені, а після Революції Гідності навіть пішли в органах прокуратури на підвищення.

Наприклад, Іван Бабенко, тодішній прокурор у першій інстанції, якого Юрій Луценко називав “прищем”, а його дружина Ірина Луценко - “брехуном”, нині працює заступником начальника управління Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ.

Іван Бабенко, заступник начальника управління Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ.

На запитання журналістів програми “Наші Гроші”, чи він досі вважає Юрія Луценка злочинцем, Іван Бабенко відповів: “Не вважаю. Особу винною у вчиненні злочину може вважати тільки суд. Я брав участь тільки у двох підготовчих засіданнях”.

Євген Зінченко, прокурор Головного слідчого управління ГПУ.

Євген Зінченко, який представляв обвинувачення у судах першої та другої інстанцій і якого Юрій Луценко у той час називав “дебілом”, також працює в ГПУ - прокурором Головного слідчого управління.

На запитання, чи він бачився і обговорював з Юрієм Луценком тодішню справу після того, як його призначили Генеральним прокурором, Євген Зінченко відповів: “Навіщо мені з ним бачитися… Може, і бачився, не пам’ятаю. І навіщо мені з ним обговорювати якісь (пов’язані із тією судовою справою - ред.) ситуації?”

Віктор Клименко, начальник відділу прокуратури м. Києва.

Ще один прокурор, який представляв обвинувачення у судах першої та другої інстанцій, Віктор Клименко, торік увійшов до числа 19 фіналістів конкурсу на посаду голови Державного бюро розслідувань. Однак у відповідь на запитання щодо справи Луценка він порадив журналістам звернутися до прес-служби прокуратури м. Києва, в якій зараз працює начальником відділу.

“Я втомився, я хочу йти додому. Дякую вам за вашу увагу, за ваш час, який ви відірвали від вашої сім’ї. Я хочу до своєї. Досить пізно. Дякую, на все добре”, - сказав він.

В одному із судових засідань у серпні 2011 року Юрій Луценко назвав Віктора Клименка “очкастим дебілом”.

Валерій Казнадзей, прокурор відділу охорони державної таємниці ГПУ.

У Вищому спеціалізованому суді проти Юрія Луценка виступали прокурори Валерій Казнадзей і Микола Курапов. Перший сказав журналістам “Наших Грошей”, що не має бажання обговорювати тодішню справу.

“Вам немає чим зайнятися? Я - не фальсифікував. Я не хочу це обговорювати - ні з ким. Розмову закінчено”, - сказав він.

Врешті, Микола Курапов повністю відмовився від будь-якого коментаря. Він також пішов після Революції Гідності на підвищення і тепер працює заступником начальника Департаменту ГПУ.

Поставити запитання самому Юрію Луценку щодо роботи у нього в Генеральній прокуратурі підлеглих, які називали його у 2010-2013 роках злочинцем, і яких у відповідь називав злочинцями він, журналістам “Наших Грошей” вдалося лише дуже коротко - після засідання регламентного комітету Верховного Ради щодо Надії Савченко.

“Їхній злочин - не встановлено. Це (чи є вони злочинцями - ред.) може сказати тільки суд”, - сказав Генпрокурор. Після цієї репліки охорона відтіснила журналістів від Луценка.

А тим часом у 2012 році захист Юрія Луценка виграв у Європейському суді з прав людини позов щодо протиправних дій згаданих вище прокурорів. Тоді держава Україна відшкодувала Луценку 15 тисяч євро.

Ці кошти виплатили з державного бюджету. Українське законодавство передбачає можливість зворотного (регресного) стягнення такого відшкодування безпосередньо з винних у порушенні осіб. У даному випадку таке стягнення стосувалося б і прокурорів, на порушення яких звернув увагу ЄСПЛ. Однак для їхня вина має бути встановлена в українському суді..

Відповідного судового рішення в Україні так і не було. Тому 15 тисяч євро відшкодували платники податків.

 

Данила Мокрик

“Наші Гроші"