Хто хотів вбити нардепа Мосійчука: дві версії замаху

27 October 2017 - 09:10
Хто хотів вбити нардепа Мосійчука: дві версії замаху

У столиці України продовжують відбуватися теракти, жертвами яких стають навіть звичайні перехожі. Так, увечері в середу, 25 жовтня, було скоєно замах на народного депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука. Вибуховий пристрій, що здетонував, став причиною загибелі двох людей, в той же час сам Мосійчук залишився живим, але потрапив на лікарняне ліжко з численними пораненнями. Кому могло бути вигідне вбивство радикала і чи дійсно метою терористів був саме Мосійчук

Вибух на вулиці Адама Міцкевича стався близько 22:00, коли Ігор Мосійчук разом зі своїм охоронцем, 31-річним сержантом поліції Русланом Кушніром, і політологом Віталієм Балою виходили з будівлі телеканалу "Еспресо".

Вибуховий пристрій був захований у припаркованому біля будівлі телеканалу мотоциклі.

"У житлових будинках навколо вибито скло. Судячи з усього, потужність вибуху була не менше 1 кілограма в тротиловому еквіваленті", - зазначив радник глави МВС, нардеп Антон Геращенко.

В результаті вибуху від осколків, що розлетілися, загинули охоронець Мосійчука Руслан Кушнір і випадковий перехожий - екс-співробітник МВС Михайло Мормиль. Поранення в область печінки і нирок отримав Віталій Бала.

Сам Мосійчук отримав множинні осколкові поранення обличчя, живота і стегна. Також, за словами нардепа від Радикальної партії Дмитра Лінька, Мосійчуку розтрощило кістку на руці. У ніч на 26 жовтня нардепа прооперували.

"В нього дуже важке поранення руки, стегна, живота, розтрощена кістка і кілька поранень на обличчі, - сказав "Апострофу" Лінько. - Він знаходиться в реанімації у важкому стані, і найближчим часом йому робитимуть ще одну операцію. Вже вночі кілька операцій робили, але стан важкий".

Версії

Правоохоронці кваліфікували вибух за статтею 258 КК України "Терористичний акт". Розслідування справи передано в СБУ. Вже за декілька годин після теракту стали з'являтися перші версії: кому саме могло бути вигідне вбивство Мосійчука.

Російський слід. Згідно версії, що стала вже традиційною в подібного роду подіях, замовники вбивства Мосійчука знаходяться в Москві. Про російський слід заявив і сам прооперований нардеп: "Упевнений, що слід московський, а виконавець український". Цієї ж версії дотримуються і радники глави МВС і колеги нардепа по фракції.

"Більш ймовірні версії, які розглядаються, це ворожі спецслужби і внутрішні опоненти, вороги. Версія про внутрішніх опонентів, пов'язаних із Росією, у нас зараз розглядається найбільше. Виконавцями могли бути, швидше за все, люди з України, бо за останній час були певні погрози Ігорю Мосійчуку. Такі погрози тривають, починаючи з 2014 року, але ми не можемо розголошувати деталі, оскільки триває слідство, - зазначив Лінько. - Українські спецслужби повинні почати більш серйозно ставитися до терористичної небезпеки, яка зараз є в Києві. Майже щомісяця когось підривають, і тут питання не тільки в безпеці життя Мосійчука, а в безпеці всіх громадян, адже сьогодні будь-хто може бути жертвою терактів у Києві".

Більше того, в Мосійчука заочно склалися скандальні політичні відносини з головою Чеченської Республіки Рамзаном Кадировим. Так, в 2014 році радикал розстрілював портрет Кадирова під вигуки "Слава вільній Ічкерії". У свою чергу Кадиров погрожував Мосійчуку фізичною розправою.

За словами чеченського добровольця, ветерана АТО Аміни Окуєвої, Кадиров цілком може бути замовником теракту біля телеканалу "Еспресо".

"Версія МВС найвірогідніша, адже є прямі погрози Кадирова через ЗМІ на адресу нардепа Мосійчука, - сказала "Апострофу" Окуєва. - Кадиров має багато грошей, а головне, історію здійснення терактів за кордоном. Його найманці поки почуваються вільно не тільки в Україні, але і в Європі. Думаю, що світова спільнота повинна серйозно взятися за цих терористів".

Рейдерський слід. Однак не всі експерти вірять в те, що саме Кадиров добрався до Мосійчука.

"Це розбірки, які не пов'язані ні з Кадировим, ні з ФСБ, - запевняє "Апостроф" відомий волонтер Роман Донік. - Справа в тому, що Мосійчук, прикриваючись депутатським мандатом, лізе в усі корупційні схеми, напівкримінальні схеми: то у видобуток бурштину, то в пісок, тому це звичайні бандитські розбірки, бізнес-розбірки, причому тіньового бізнесу. Не треба туди приплітати ФСБ, хоча Геращенко вже видає версію про Кремль, яка може прикрити Авакова. Але навіщо ФСБ потрібен Мосійчук? Людина, яка на всю країну відома тим, що вимагала гроші, їх зацікавить? Багато хто пройшов 90-ті роки, всі пам'ятають, що таке бандитські розбірки, і завдяки таким людям вони знову повертаються, тому що всюди, де є якісь розбірки, з'являється Мосійчук".

Політолог Микола Спиридонов також вважає, що ворогів у Мосійчука в Україні набагато більше, ніж в Росії.

"Він міг приходити до сільрад, селищних рад та нападати на керівників, тобто він постійно ліз у всілякі конфлікти і, загалом то, ворогів у нього було тут більш ніж достатньо, - запевняє Спиридонов. - Тому думати тільки про російські спецслужби не варто. Тим більше, якби працювали російські спецслужби, то, швидше за все, не було б такої осічки, тому що спрацювали би більш професійно. Так що на спецслужби це не схоже. Зараз справа обростає великими міфами, але кількість недоброзичливців в Україні у постраждалих явно перевішує кількість їх ворогів у Росії, того ж Кадирова".

Одним з останніх конфліктів, в якому був замішаний Мосійчук, стала ситуація навколо, так званого, "будинку Арбузова" – гуртожитку за адресою вулиця Обухівська, 60, через майнові права на який, за даними ЗМІ, жорстко розсварилися лідер батальйону ОУН Микола Коханівський і член батальйону "Один" Руслан Качмала. Нагадаємо, що в суді Мосійчук став на бік Коханівського і підтримував його під час засідання. До речі, в ту ж ніч, коли стався замах на Мосійчука, загорівся і будинок на Обухівській.

Але не виключена ймовірність того, що реальною мішенню терористів міг бути не радикал.

"Може, взагалі планувалося залякати журналістів або керівництво телеканалу "Еспресо". Можливо, це був не акт проти Мосійчука. І, можливо, бажання залякати журналістів і експертів в цілому, посіяти почуття страху, що на виході з телеканалу може таке трапитися", - сказав Спиридонов.

Ліки від протестів

Зростаюча загроза терактів дала привід для розмов про те, що влада може вдало скористатися ситуацією на свою користь.

"Зважаючи на високу загрозу терактів у Києві, влада має право ввести особливий режим безпеки в місті, обмеживши всі масові заходи. І буде в цілому права", - зазначив політолог Тарас Березовець.

Таким чином, наприклад, наметове містечко під Радою може опинитися під загрозою знесення, мовляв загроза терактів – не жарти.

"Тероризм – досить дешевий і ефективний спосіб сіяти нервозність у суспільстві, але історія показала, що просто заборонами це не лікується, - сказав "Апострофу" аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич. - Подивимося на приклад того ж самого Ізраїлю, який живе в постійному режимі терористичної загрози. Але там немає заборони на масові акції, там просто контроль. Якщо влада піде на заборони, то прийме найдурніше рішення за останні 4 роки. На подібні рішення йшов Янукович під час Майдану. Настрої суспільства такі, що як тільки влада починає щось забороняти, то одразу виникає бажання це й зробити. Навряд чи буде спровоковано третій Майдан, але влада отримає велику кількість виступів замість кволої польової кухні та кількох наметів (на вулиці Грушевського)".

"Якщо особливий стан буде введений, то буде зрозуміло, що керівництво країни просто вирішило скористатися ситуацією, - додає Спиридонов. - Не потрібні якісь додаткові заходи по розгону демонстрантів, тому що тоді тінь падає більше на українську владу".

А ось в ймовірність того, що самі радикали отримають від замаху на Мосійчука політичні бонуси, вірить політтехнолог Ярослав Макітра.

"У радикалів хороші шанси витягти з цієї ситуації електоральні дивіденди: мобілізувати свого виборця, показавши йому свою ефективність і загрозу для системи. По-друге, з'являється можливість сформувати навколо себе інформаційне поле "скривджених бійців", а не "переможців в лотерею" (згідно даних декларації лідера радикалів Олега Ляшка, він виграв у лотерею 571 тисячу гривень, - "Апостроф"). Ці складові за правильної роботи можна використовувати якщо не для електорального росту, то для цементування власних виборців. Але є небезпека перегріти ситуацію: називати конкретні імена, прізвища можливих замовників без жодних доказів – це може привести до зворотного негативного ефекту".

Юлия Забелина, Артур Гор