Керiвна верхiвка України не має бажання вибудувати ефективну антикорупцiйну систему - правник

30 October 2017 - 09:36
Володимир Стретович

Влада дала старт ключовим реформам -- антикорупцiйнiй, судовiй, освiтнiй, медичнiй; але на часi розгляд низки iнших питань, довкола яких нинi ламають списи полiтики: створення антикорупцiйних судiв, скасування депутатської недоторканностi, ухвалення нових виборчих правил i так далi

-- Чи можемо сподiватися на справедливiсть у судах пiсля ухвалення судової реформи?

-- Крiм змiн до процесуальних кодексiв, велике значення в судовiй реформi мають носiї судової влади, тобто суддi.

На жаль, Вища рада правосуддя не зважила на висновки Громадської ради доброчесностi про деяких кандидатiв до Верховного Суду. Й у вищому ешелонi суддiвського корпусу опинилися люди, якi мають, образно кажучи, пляму корупцiйного чи службового характеру в суддiвськiй бiографiї. I це викликає певний неспокiй. Адже вiд того, хто буде суддями, залежить, яким буде правосуддя. Щоправда, сподiватимемося, що тепер, коли суспiльство бiльш вiдкрите й демократизоване, суддi будуть пiд пильнiшим контролем громадськостi. I можна буде ретельно простежувати за їхнiми дiями та оскаржувати у вiдповiдних iнституцiях.

-- Протягом останнiх трьох рокiв розпочато провадження щодо низки високопосадовцiв, але досi нiкого не покарано. Чим, на ваш погляд, це можна пояснити?

-- Перешкодою для покарання, по-перше, є ще не реформована судова система. По-друге -- полiтичний тиск, якого зазнають i слiдчi, i прокурори, коли в сiть потрапляє "велика риба". Я вважаю, що покарання для тих, хто обiймає високу посаду й переступив межу закону, має бути, з одного боку, обов'язковим, з другого -- уроком для всiх iнших. Високопосадовцi повиннi вiдповiдати потрiйною мiрою. Недаремно Святе Письмо каже: кому багато дано, з того багато спитають. I нинi суспiльство повинне спитати з тих, кому багато дано: наскiльки вони вiдповiдають своїм посадам i як виконують свої обов'язки?

-- Правники вважають, що без антикорупцiйних судiв антикорупцiйна реформа приречена на провал. Чому в нас їх нiяк не створять?

-- Якщо оцiнювати ситуацiю з полiтико-правового погляду, є багато зацiкавлених у тому, щоб справи корупцiонерiв не доходили до логiчного завершення. Якби у владi хотiли вибудувати ефективну антикорупцiйну систему, то за три роки давно б зробили це.

-- Мало зрушень i в розслiдуваннi справ Майдану. Як вважаєте, чи доведуть їх до кiнця?

-- Як безпосереднiй учасник Майдану та очевидець усiх тих подiй не можу вiдповiсти напевне, чи покарають винних. Бо, коли Садовник (екс-командир "Беркута") i компанiя були звiльненi з-пiд варти й через день покинули Україну, виникає думка, що це не просто так. Мабуть, на когось натиснули, когось попросили чи переконали так зробити. Тому що не все однозначно в подiях 18 i 20 лютого, коли полягли герої Небесної сотнi. I вiдоме юридичне правило: що далi вiд подiї злочину, то важче шукати слiди та докази. Закон повинен виконувати свою карально-виховну функцiю. Але зволiкання у справах Майдану вже четвертого генпрокурора, безумовно, бентежить. Нинi бачимо, як "беркутiвцiв", якi порушили закон, звiльняють на пiдписку про невиїзд, як їхнi товаришi приходять до суду i зривають засiдання. Усе це схиляє до висновку, що на момент розгляду справ по сутi тi, що перебувають пiд вартою, вже вiдбудуть частину чи навiть усе покарання.

-- Як ставитеся до iдеї скасування депутатської недоторканностi, яка нинi в центрi уваги полiтикуму?

-- Це питання старе як свiт. Чи не кожної виборчої кампанiї полiтики обiцяли скасувати депутатську недоторканнiсть, готували законопроекти i скеровували до Конституцiйного Суду, але далi справа не рухалася. Бо кожен думав про себе: "А що ж буде, якщо я втрачу депутатський iмунiтет?" Тут насправдi треба ставити питання ширше. Недоторканнiсть слiд лiквiдувати, бо це вчорашнiй день. Однак депутати повиннi мати спецiальну гарантiю -- iндемнiтет, тобто захист вiд юридичної вiдповiдальностi за голосування i висловлювання у парламентi. На жаль, протягом двадцяти шести рокiв незалежностi депутатська недоторканнiсть є такою собi кишенею, куди ховаються злочинцi, не побоюсь цього слова, якi прийшли в полiтику й успiшно вирiшують свої майновi питання. Нехтуючи законом, абсолютно iгноруючи вимоги суспiльства та девальвуючи значущiсть депутатського корпусу.

-- Нинi, до речi, ставлять також вимогу ухвалити новий закон про вибори, який передбачає вiдкритi списки. Як вважаєте, чи пiде парламент на такий крок?

 -- Усякий носiй влади, хоч би ким вiн був, хоче зберегти свої повноваження надалi. I депутат не хоче втрачати мандат пiсля чергових виборiв. Тепер, щоб оновити склад парламенту й не дати можливостi обирати в округах наперед визначених владою людей, пропонують систему з вiдкритими списками, коли партiї висувають своїх кандидатiв, якi змагаються за максимум набраних голосiв. Потiм результати пiдбивають, i якщо сумарно партiя проходить визначений бар'єр, то потрапляє до парламенту. Це зменшує можливiсть адмiнiстративного ресурсу й мiнiмiзує корупцiйну складову в полiтичних змаганнях. Зрозумiло, що такi правила похитнуть позицiї нинiшнiх партiй, якi мають широке представництво у Радi, як-от "ББП" i "Народний фронт". I їм це не на руку. Бо легше через мажоритарнi округи "домогтися" обрання свого кандидата та зберегти статус-кво на владному Олiмпi. Тому й чинять такий спротив. Не впевнений, що нинiшня Рада спроможеться ухвалити новi виборчi правила. Бо кожен депутат думає про те, чи знайдеться його сiдницi мiсце в новому парламентi.

Володимир Стретович - доцент факультету правничих наук Києво-Могилянської академiї,

почесний президент Свiтового конгресу українських юристiв,

президент Фонду сприяння правовим i полiтичним реформам,

народний депутат чотирьох скликань ВР .