Тероризм в Україні: найрезонансніші вбивства року

1 November 2017 - 09:50
Тероризм в Україні: найрезонансніші вбивства року

Тільки за останній рік в нашій країні на хвилі погіршення в рази криміногенної ситуації відбулося кілька резонансних вбивств - як в столиці, так і в регіонах

30 жовтня ввечері на залізничному переїзді біля селища Глеваха Київської області двоє невідомих обстріляли з автоматів автомобіль прес-офіцера Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва Аміни Окуевой. Від отриманих поранень в голову вона померла на місці. У машині знаходився також її чоловік, чеченський доброволець Адам Осмаєв. Його поранили в ногу.

План «Сирена»

У повідомленні ГУ НП в Київській області йдеться, що у зв'язку з вбивством Окуевой на території Київської області та сусідніх регіонів був введений оперативний план перехоплення «Сирена». Правоохранітелі запевняють, що зараз вживаються заходи щодо розшуку та затримання озброєних злочинців.
На сьогоднішній день поліція кваліфікує подію як замовне вбивство. Осмаєв в своїй заяві стверджує, що вбивство його дружини є продовженням замаху на них.

Нагадаємо, в червні цього року на Окуеву і її чоловіка невідомі скоїли замах. Тоді з ними домовився про інтерв'ю нібито французький журналіст Алекс Вернер з Le Monde. Під час зустрічі зловмисник вистрілив з пістолета в груди Осмаєву. Після чого Окуева відкрила у відповідь вогонь, поранивши Верена.

Сам Осман вважає, що напад на його дружину пов'язано з недавнім замахом на Ігоря Мосійчука. В результаті вибуху у телеканалу «Еспрессо» нардеп отримав незначні поранення, його охоронець загинув. У ВМС інцидент кваліфікують як теракт і замах на державного діяча.

За словами чеченського добровольця, всі ці події пов'язані між собою, тут вбачають російський слід. Зокрема, він переконаний, що замаху могли здійснити «терористичні угруповання» глави Чечні Рамзана Кадирова.

Варто зауважити, що Окуева працювала в минулому помічницею радикала Мосійчука. Пізніше вступила в Самооборону Майдану, де була лікарем в Афганській сотні. У складі батальйону «Київ-2» вирушила на Донбас. Пізніше служила в батальйоні «Золоті ворота». Брала участь у створенні Міжнародного миротворчого батальйону імені Джохара Дудаєва.

Справа Шаповала

Очевидно, саме столиця є місцем, де здійснюються найгучніші вбивства, особливо коли у них політичний або ідеологічний підтекст.

Ще одним резонансним справою є вбивство офіцера Головного управління розвідки Міноборони України Максима Шаповала. Його автомобіль підірвали в Києві 27 червня на перехресті вулиць Солом'янська і Механізаторів.

Правоохоронці встановили, що вибуховий пристрій був закріплений під сидінням машини.

В результаті вибуху постраждали двоє людей - жінка 1990 р.н.., Яка отримала осколкові поранення ніг, і чоловік 1946 р.н.. з осколковим пораненням підборіддя.

Загиблий був начальником управління спеціального резерву Головного управління військової розвідки. Саме його підлеглі проводили операції в зоні АТО і на непідконтрольних територіях Донбасу. Власне, з розвіддіяльністю Шаповала і пов'язують його вбивство. Поліція кваліфікувала подію як теракт. Однак в МВС не виключають, що підслідність кримінального провадження можуть змінити. Справу передали в Головну військову прокуратуру.

За словами волонтера і колишнього командира відділення Нацгвардії України Мирослава Гая, під час вибуху застосували 500 грамів тротилу.

«Війна вже давно в Києві, - зазначив у себе на Facebook. - Чи не було й місяця, щоб росіяни не вбили когось в столиці. Щомісяця ми втрачаємо офіцерів з різних відомств, що відповідають за важливі напрямки. Просто не всі доходить до ЗМІ ».

справа Вороненкова

23 березня в Києві застрелили екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова.

Кілер відкрив по ньому вогонь біля готелю «Прем'єр Палас» - прямо в центрі столиці, куди той йшов на зустріч з іншим колишнім депутатом Держдуми РФ Іллею Пономарьовим.

Охоронець Вороненкова поранив нападника - екс-бійця батальйону «Донбас» Павла Паршова, який згодом помер у лікарні.

16 червня в Павлограді Дніпропетровської області затримали 36-річного активіста Ярослава Тарасенко. Слідство вважає його співучасником Паршова.

4 вересня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про те, що слідство встановило особу замовника вбивства Вороненкова. Зараз організатор злочину знаходиться на території РФ.

Президент Петро Порошенко заявив, що Вороненко був одним з головних свідків «російської агресії проти України і ролі Януковича в введенні в Україну російських військ».

Справа Хараберюша

31 березня загинув заступник начальника відділу контррозвідки управління СБУ Донецької області полковник Олександр Хараберюш. Його машину підірвали близько 8:30 ранку в житловому кварталі Маріуполя радіокерованої магнітної міною.

Сім'я Хараберюша покинула в 2014-му році Донецьк. Свого житла в Маріуполі у них не було. Орендували квартиру в дев'ятиповерхівці. Ніякої охорони у нього також не було.

Серед очевидних мотивів вбивства фахівці називають диверсійну роботу полковника на окупованих територіях.

Тільки за офіційною статистикою відділу контррозвідки в одному підрозділі Хараберюша, з травня по 15 листопада 2014 року працівники було здійснено 60 затримань активістів «ДНР», реалізовано 4 кримінальні справи за ст.111 Кримінального Кодексу України (державна зрада), 1 - за ст. 114 КК (шпигунство), більше 20 справ - за ст. 258 дод. 3 КК (участь у терористичній діяльності) »

«Я впевнений, що загибель Олександра - справа рук терористів, боротьба проти яких стала справою його життя», - зазначив керівник Служби безпеки України Василь Грицак під час прощання з полковником.

Він, зокрема, додав, що у слідства є певні «зачіпки» в справі. Які саме - досі громадськості не відомо.

За даними Генпрокуратури, в 2016 році було зафіксовано тисячі вісімсот шістьдесят п'ять справ, що стосуються тероризму. Це на 43% більше, ніж в 2015-му. Тоді було 1305 справ, а в 2014-му -1515.

Загалом, якщо поглянути на загальну тенденцію 2014-2016 років, то в 2016-му в Україні було понад 1600 відкритих справ про теракти. Це на 40% більше, ніж в попередньому році.

Проаналізувавши ситуацію щодо порушення справ за статтями Кримінального кодексу «Фінансування тероризму» і «Створення терористичної групи», можна побачити дещо іншу картину. Показники знизилися в 2016 році в 2-2,5 рази в порівнянні з 2015 роком. Це, як стверджують фахівці, свідчить про те, що українські правоохоронці більше орієнтовані не на те, щоб попередити теракт, а діяти вже після нього - шукати виконавців.