Якщо не внести зміни в КПК до 15 березня, це паралізує роботу правоохоронної системи, - Князєв

2 березня 2018 - 10:53
Якщо не внести зміни в КПК до 15 березня, це паралізує роботу правоохоронної системи, - Князєв

Під час засідання Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення діяльності правоохоронних органів глава Нацполіції Сергій Князєв заявив про необхідність термінового внесення змін до оновленого кримінально-процесуального законодавства, інформує  Департамент комунікації  Національної поліції

Глава Нацполіції зазначив, що 3 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". Ухвалений законопроект вніс зміни й до Кримінального процесуального кодексу, тим самим викликавши виникнення різних ризиків для діяльності правоохоронної системи.

Зокрема, слідчі підрозділи позбавлені можливості звертатися до місцевого суду для отримання дозволу для проведення обшуку, тимчасового вилучення майна, накладення арешту, обрання запобіжних заходів. Відтак співробітники всіх слідчих підрозділів обласної поліції будуть зобов’язані звертатися з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження лише в один суд, розташований за місцем розташування Головного управління Національної поліції в окремій області.

"Як приклад: всі слідчі підрозділи міста Києва та Київської області повинні звертатися лише до Шевченківського районного суду міста Києва – за місцем розташування юридичних осіб поліції в місті Києві та Київській області. Цим же судом будуть розглядатися всі клопотання слідчих СБУ та ДФС", – наголосив Князєв.

Крім того, згідно зі статтею 242 (Підстави проведення експертизи) Кримінального процесуального кодексу України, слідчий позбавлений права призначення експертиз. Так, у 2016 році в Україні було зареєстровано 91,8 тисяч природних смертей, за фактами яких розпочато кримінальні провадження та призначалися експертизи слідчими. Зокрема, у Києві та Київській області слідчі призначали проведення 11,5 тисяч експертиз для встановлення причин смерті у таких провадженнях. Проте нова редакція вказаної статті  значною мірою обмежить слідчого в самостійності прийняття рішення та знизить ефективність проведення досудового розслідування.

Також Голова Нацполіції звернув увагу учасників наради на питання безпідставного закриття кримінальних проваджень за формальною ознакою. Зокрема, йдеться про обов’язок слідчого або прокурора закрити кримінальне провадження в разі, коли строк досудового розслідування, визначений у статті 219 КПК України, закінчився, а жодній особі так і не було повідомлено про підозру.

За словами Сергія Князєва, сьогодні у провадженні слідчих підрозділів Національної поліції перебуває понад мільйон кримінальних проваджень. Із цієї кількості осіб повідомлено про підозру лише у 6,6 тисячах випадків. Внесені до КПК зміни призведуть до порушення конституційних прав сторін кримінального провадження, зокрема права на судовий захист.

За відсутності перехідних положень у частині прийняття рішення в кримінальних провадженнях, розпочатих до вступу в дію Закону, підлягають одночасному закриттю щонайменше 700–800 тисяч кримінальних проваджень. Це, у свою чергу, суперечить доктрині кримінального права, яким передбачено строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Князєв додав, що подібна негативна практика закриття проваджень гарантовано спричинить значне зростання кількості звернень громадян України про відновлення порушених прав до Європейського суду з прав людини.

Під час підготовки законопроекту не було враховано низки проблемних питань. "Якщо їх не виправити та не внести до 15 березня зміни до закону – це паралізує роботу правоохоронної системи", – наголосив Князєв.

Учасники засідання одноголосно прийняли пропозиції, внесені головою Нацполіції.