Хто такі агенти під прикриттям і чи можна їх розкривати?

12 грудня 2017 - 08:59
Хто такі агенти під прикриттям і чи можна їх розкривати?

29 листопада співробітники СБУ затримали сімох детективів НАБУ, які під прикриттям займалися розслідуванням справи про корупцію в Державній міграційній службі. Також було розкрито імена детективів, зокрема "агента Катерини", конспіративну квартиру і фото автомобілів із номерними знаками. НАБУ заявило, що СБУ і ГПУ навмисне поставили під загрозу життя і безпеку детективів. Хто такі агенти під прикриттям, чи мають вони право провокувати злочини та чи можна розголошувати їхні імена

29 листопада у прес-службі Державної міграційної служби України (ДМСУ) повідомили, що під час спроби передання хабара $15 тис. заступнику голови ДМСУ Діні Пімаховій СБУ затримала агента НАБУ. Його обвинуватили у провокації хабара. Того самого дня стало відомо, що загалом затримано сімох співробітників НАБУ, які працювали під прикриттям над справою про корупцію у ДМСУ. За санкцією Генеральної прокуратури України пройшли обшуки на конспіративній квартирі, де детективи планували операцію. Фото документів співробітників і відео обшуку було опубліковано у ЗМІ.

Хто такий агент під прикриттям?

У детективах часто показують співробітника спецслужб або поліцейського, який проникає до злочинного угруповання. Таких людей називають агентами, що працюють під прикриттям. Вони можуть вести розслідування декілька місяців і навіть років, щоб зібрати докази і задокументувати факти злочинної діяльності.

В українському законодавстві не використовують слова "агент", але є поняття "оперативний працівник". Такі були і є у силових структурах – СБУ та МВС. Відповідно до закону про НАБУ детективи бюро також можуть займатися оперативно-розшуковими заходами, отже, можуть працювати як агенти під прикриттям.

"В оперативно-розшуковій діяльності НАБУ керується вимогами законів "Про Національне антикорупційне бюро України" та "Про оперативно-розшукову діяльність". Зокрема, згідно зі ст. 8 останнього, для виконання завдань можуть залучатися гласні і негласні штатні та позаштатні працівники", – ідеться в заяві НАБУ, поширеній 4 грудня.

Чи набирають агентів на відкритому конкурсі?

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що "усі так звані агенти НАБУ набрані з порушеннями закону", оскільки вони не пройшли через відкритий конкурс.

Дійсно, в законі про НАБУ прописано, що будь-яка посадова особа повинна пройти відкритий відбір. Проте детективи бюро є також і оперативними працівниками, отже, їх можуть набирати поза конкурсом, зазначила кримінолог Ганна Маляр.

"У 15-й статті закону про НАБУ зазначено, що до штату бюро можуть відряджати працівників із інших державних органів. Тобто можна бути призначеним на посаду в НАБУ, не проходячи через конкурс. Очевидно, цією статтею прикриваються люди, зайняті оперативною роботою. Тому заява генерального прокурора – до речі, автора цього закону – дивує. Агенти, або інформатори, або люди, які є конфіденційними джерелами інформації для слідства, не можуть проходити відкритого конкурсу. Або таємний агент, або конкурс відкритий. Третього не дано", – наголосила Маляр.

У НАБУ уточнили, що відбір працівників для оперативно-розшукової діяльності відбувається на конкурсній основі, але з урахуванням вимог закону "Про державну таємницю". Оскільки ці співробітники можуть мати доступ до інформації, що становить державну таємницю, як оперативники в інших правоохоронних органах, то розголошувати їхні персональні дані не можна.

Чи можна розкривати імена агентів під прикриттям?

29 листопада прес-служба Держміграційної служби оприлюднила заяву, в якій повідомила, що "агент НАБУ, син колишнього народного депутата від Партії регіонів Юрія Боярського, неодноразово намагався спровокувати Пімахову, пропонуючи великі суми хабарів за прийняття нею незаконних рішень".

1 грудня ГПУ продемонструвала знімки агентів НАБУ під прикриттям Катерини Сікорської та Сергія Боярського. Було показано також автомобілі з незаретушованими номерними знаками, які використовувала Сікорська. Раніше вона допомагала збирати докази у "бурштиновій справі", фігурантами якої є народний депутат від "Народного фронту" Максим Поляков і позафракційний нардеп Борислав Розенблат. Сікорська вела прихований запис депутатів і передавала їм хабарі.

У НАБУ заявили, що, поширюючи відомості про негласних співробітників бюро, Генпрокуратура та СБУ свідомо наражають детективів на небезпеку. І нагадали, що, згідно зі ст. 21 закону "Про Національне антикорупційне бюро України", "працівники бюро під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом" і ніхто не має права втручатися в їхню законну діяльність. "В інтересах забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро та членів їхніх сімей не допускається розголошення в засобах масової інформації відомостей про місце проживання цих осіб", – повідомили в НАБУ.

Ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан заявив, що дані оперативних працівників НАБУ є державною таємницею. Такої самої думки дотримується полковник СБУ у відставці Олег Стариков.

"Оперативні підрозділи, що діють під прикриттям, можуть використовувати конспіративні квартири і мати документи прикриття – це нормально. Вони не повинні перебувати в будівлі НАБУ. Місцерозташування конспіративних квартир – відомості, що становлять державну таємницю. У законі чітко прописано: установчі дані оперативного працівника є секретними. Не мала права ГПУ їх розголошувати. Те, що сталося, свідчить про непрофесіоналізм, а головне – про політичну ангажованість СБУ і ГПУ. Треба знімати керівників операції і тих, хто санкціонував витік", – акцентував Стариков.

Чи має право агент провокувати хабар?

У ДМСУ та ГПУ стверджують, що дії працівника антикорупційного бюро Сергія Боярського незаконні і підпадають під статтю Кримінального кодексу "провокація підкупу".

"На моє глибоке переконання, співробітники правоохоронних органів не мають права пропонувати державному чиновнику ухвалити завідомо незаконне рішення і чекати, яку суму він за це назве. Це чиста провокація", – заявив Луценко на брифінгу 30 листопада.

Колишній перший заступник генпрокурора України Давід Сакварелідзе вважає, що існує різниця між реалізацією оперативної інформації і підбурюванням до хабара. "Коли людина приходить до новопризначеного начальника митниці або міграційної служби та активно пропонує: "У тебе низька зарплата, постав підпис, а я тобі віддячу" – це провокація хабара. А коли у слідства є дані, що людина – хабарник, і слідство створює умови для його розкриття, – це не провокація хабара. Це рутинна оперативна робота. Оголосити цю діяльність "провокацією підкупу" – улюблена стратегія корупціонерів для самозахисту", – сказав Сакварелідзе.

За його словами, провокування – законна і поширена практика правоохоронних структур у західних країнах, зокрема і в США. В Україні з цього питання інша позиція. "Провокація хабара заборонена. Це кримінально каране діяння", – стверджує Стариков.

"Стаття 370 КК забороняє підбурювати людину до отримання хабара. І провокація злочину заради розкриття злочину також є злочином. Але чи була провокація? З опублікованих уривків відео це не очевидно. Прямої пропозиції підкупу я не бачу", – наголосила Маляр.