Ми маємо боротися з рабовласниками, які, наймаючи людей на роботу, платять їм гроші у конверті

23 жовтня 2017 - 09:20
Ми маємо боротися з рабовласниками, які, наймаючи людей на роботу, платять їм гроші у конверті

Міністр соціальної політики України Андрій Рева  розповів про специфіку пенсійної реформи, субсидії, а також про необхідність детінізувати зайнятість

Спочатку трохи математики. Мінімальна пенсія до вашої пенсійної реформи була 1312 гривень, а після реформи – 1452 гривні. Долар до реформи коштував 26,52 гривні, а зараз у держбюджеті закладений курс 30,1. Виходить, що до реформи пенсія становила 49,5,дол., а після реформи – 48,2. В чому перемога і чому реформа не враховує інфляцію?

Рева: Почнемо з того, що курсу 30 дол. за гривню на сьогодні немає, а реформа вже є. Мова йде про те, що коли закладається такий курс долара, фактично закладається коридор. Ми говоримо про верхню межу цього коридору, яку не обов’язково буде досягнуто протягом наступного року. Тому сьогодні, коли реформа вже розпочалася, то у нас, справді, мінімальна пенсія складала 1312 гривень, а після реформи – 1452 гривні. Під час бюджетного планування рівень прожиткового мінімуму вираховується так: прогнозний рівень інфляції плюс два пункти понад нього. Оскільки в 2017 році інфляція планувалася на рівні 8%, то зростання прожиткового мінімуму передбачалося на рівні 10%: 5% в травні та 5% в грудні. Коли ми обговорювали реформу, то фракція Радикальної партії під час підготовки до другого читання проекту зауважила, що ми вже практично досягли 10% інфляції за рік, і тому повинні переглянути показник прожиткового мінімуму, і підняти не на 10%, а на 15%. Ми порахували наші можливості, погодилися, і в законопроект була внесена ця норма – 1452 грн, що відповідає розміру мінімальної пенсії. Коли уряд прийшов у квітні 2016 року, мінімальна пенсія складала 1074 гривні. Тобто за 18 місяців розмір мінімальної пенсії зріс майже в півтора рази. А з 2016 року коливання долару перебувають практично на одній і тій самій позначці. Нас весь час лякають, що коли збільшуються соціальні стандарти– буде обвал і таке інше. Ціни ростуть завжди, за будь яких умов. Єдиний випадок в історії нашої колишньої країни, коли вони знижувалися, – Сталін в 40-х роках офіційно знижував їх перед новим роком, і багато хто з людей похилого віку це пам’ятають і наводять як приклад. Але ж ніхто не говорить, якою ціною це тоді куплялося. Ріст цін – об’єктивний процес. Проблема в тому, що для того, щоб люди не бідніли та жили добре, потрібно, щоб росли і пенсії, і зарплати. Якщо темпи зростання заробітних плат і пенсій вищі, ніж зростання інфляції, тоді йде поліпшення матеріальних умов проживання людей. Якщо ні – умови життя людей погіршуються.

- Чому за роки незалежності померличи виїхали майже 12 млн українців? У Вас особисто є відповідь на це питання?

- Економічний курс, який був взятий на початках незалежності, передбачав консервацію тієї соціально-економічної системи, яка дісталася Україні в спадщину від Радянського Союзу. Польща, Угорщина та інші відразу розпочали реформування своєї соціально-економічної системи. У них не було етапу проголошення незалежності. Вони звільнилися від залежності від Радянського Союзу і зосередилися на економічних реформах. А в Україні на початковому етапі зосередженість була на побудові основ державності – про економічну модель говорили менше. Як наслідок, весь час консервувалася радянська модель. Тобто ми проїдали спадщину, яка нам дісталася від СРСР. На 25-му році незалежності стало зрозуміло, що далі проїдати нема чого. Оце, можливо, є головним стимулом для правлячої еліти України в проведенні соціально-економічних реформ – проїдати більше нічого! А менше нас стало тому, що в зв’язку з погіршенням соціально-економічної ситуації різко впала народжуваність. Це перша причина. Відповідно низькі соціальні стандарти та високий рівень безробіття стимулювали людей до виїзду за кордон. Спочатку трудова міграція більше спрямовувалася до РФ, а мірою того, як наші західні сусіди провели успішні реформи і відкрилися можливості для того, щоб працювати там, люди поїхали і на Захід. Сьогодні західна трудова міграція значно перевищує східну. Люди шукають кращої долі, і це вплинуло на демографічні показники.

- Чому б владі не провести всеукраїнський перепис населення, і держпотоки розподіляти не на тих людей, які є на папері, а на тих, які є в наявності?

- Відсутність чіткого розуміння, скільки мешканців в Україні, не впливає на розподіл потоків. Воно впливає на планування. Не можна нормально планувати соціально-економічний розвиток, якщо ми не знаємо, скільки людей проживає в Україні, де вони зосереджені. По закону і відповідно до тих рішень, які були прийняті урядом, перепис має відбутися в 2020 році. Зараз до цього розпочалася підготовка. Комісію з перепису очолює віце-прем’єр Павло Розенко.

- Доктор Комаровський сказав, що влада зацікавлена, щоб нас стало менше, тому що кожна бабуся, яка вижила, наближає крах Пенсійного фонду. Ви розумієте, що влада дає всі підстави так думати українцям?

- Я не можу з цим погодитися. Якщо ми візьмемо нашу статистику, то кількість пенсіонерів у нас збільшується, і вона буде збільшуватися в подальшому. Уряд ніколи не ставив перед собою за мету зменшити кількість пенсіонерів. Коли ми розглядаємо принципи пенсійної реформи, то якраз збільшення пенсійного віку призводить до того, що люди пізніше виходять на пенсію, їм треба менше платити пенсію, і відповідно їхня кількість зменшується. Коли ми проводили пенсійну реформу – в нас була інша мета. Ми насправді бачили, що проблема не в кількості пенсіонерів, а в кількості платників єдиного соціального внеску. Із 26 млн людей працездатного віку, які офіційно зареєстровані в Україні, в нас єдиний соціальний внесок сплачують 12 млн громадян. З них 10,5 млн – це наймані працівники і приватні підприємці. Ще за 1,5 млн платить держава. Тобто майже 12 млн пенсіонерів і 12 млн платників ЄСВ. Ще 14 млн ЄСВ не платять. Якщо взяти методику Міжнародної організації праці, то в нас майже 1 млн 900 тис. безробітних. Хоча в центрах занятості зареєстровано тих, які шукають роботу, лише 303 тис. А де решта? Оцей величезний потенціал, десь в районі 8 млн, – це ті люди, які працюють або в тіньовій економіці, або виїхали. Якщо ми хочемо вирішити проблему Пенсійного фонду на найближчу перспективу, тобто на 10-15 років, нам не потрібно збільшувати пенсійний вік. Нам потрібно детінізувати зайнятість. У Польщі за тих же демографічних показників аналог нашого ЄСВ платить 22 млн поляків. А в нас – 12. От і всі проблеми Пенсійного фонду.

- Питання з ФБ: люди просять Вас провести експеримент і прожити хоча б рік на мінімальну українську пенсію, 1452 грн.

- Я ціную такі пропозиції, але хочу нагадати, що 1452 ми встановили після 1074. І не ми довели країну до такого стану, коли потрібно проводити такі експерименти. Я би радив, щоб наш шановний телеглядач порадив це нашим політикам, які довели Україну до того, що в нас сьогодні пенсія 1452 грн.

- Це Ви про кого?

- Я про тих, хто був при владі та не голосував за пенсійну реформу, – це "Батьківщина" і "Опоблок". Хай їм пропонують, раз вони не хочуть підвищення пенсій, не хочуть, щоб люди жили краще.

- Ви міністр соціальної політики, Вам і пропонують.

- Я розумію, але кожен повинен відповідати за те, що він зробив. Я відповідаю за ситуацію, яка є півтора роки. І ми її намагаємося виправити. Але ті, хто довели до тої ситуації, – вони всі перебувають у ВР.

Скільки повинні отримувати українські пенсіонери? Ваше бачення? До якої сумі прагнете?

- Це просто розраховується. Ми в минулому році, вперше за 15 років, розрахували вартість прожиткового мінімуму так, як цього вимагає закон. Вартість того набору становила на той момент 3200 грн. Ми розуміли, що ми не можемо стрибнути відразу на 3200 грн. по всіх соціальних стандартах. Було прийнято рішення, що спочатку ми виводимо рівень зарплат на цей рівень, тому що якщо працююча людина отримує менше, ніж 3200, значить, ми визнаємо, що вона перебуває за межею виживання. В нас з 10,5 млн найманих працівників, які сплачували ЄСВ, 4,5млн сплачували з мінімальної зарплати. І серед цих людей 47 тис. керівників приватних підприємств, які декларували заплату 1450 гривень. До 3200 ми повинні наближатися, і хотів би, щоб це було якомога швидше. Але без зростання заробітної плати навряд чи ми можемо дозволити собі вийти на ті параметри просто за бажанням. Але що важливо – до пенсійної реформи у нас була середня пенсія в Україні 1829 грн. Після проведення реформи середня пенсія у нас збільшується на 700 грн. Тобто вона у нас буде становити близько 2500 грн. Це мало. Але ми запустили механізм постійного підвищення пенсій. Ми не зробили так, як зробили до нас, – підвищили пенсію, а потім на наступне підвищення чекайте п’ять років. Пенсійна реформа дозволяє провести наступний етап підвищення уже в 2019 році. І робити це щороку.

- Світлана Поклад, дружина легендарного композитора Ігоря Поклада, запитує, як можна після сплати за все хоч щось з’їсти на пенсію в 1452 грн.

- Для того, щоб сказати, чому така пенсія, потрібно бачити пенсійну справу. Ми не ставили перед собою завдання підняти пенсію всім на 700 гривень. Це була б зрівняйлівка. До реформи з 12 млн. пенсіонерів 8,5млн. отримували мінімальну пенсію. Однакову. Який може бути стимул для молодих людей платити внески? Тому якщо є питання по пенсії – я готовий зустрітися, ми розберемося, чому така пенсія і чи є там можливості для перегляду її розміру. В індивідуальному порядку. Але в будь-якому разі осучаснення пенсій відбулося по зрозумілих правилах. Вони не залежали від того, яка це людина – заслужена чи менш заслужена. Осучаснення відбувалося по двох показниках: страховому, тобто трудовому стажу, який людина мала, і коефіцієнту заробітку.

- Із ФБ: "З двома малюками в декреті. Одержую соцдопомогу 860 грн на одного, іншого доходу нема. Як можна, отримуючи 1760 грн, заплатити 2,5 тис. комуналки? За несплату відключили опалення, субсидію забрали. Що робити? Чекати, що за борги заберуть квартиру?"

- Якщо нема чоловіка, необхідно звернутися до управління соціального захисту, і, якщо людина ухиляється від сплати аліментів, то значить, будемо платити ми державну допомогу до відповідного рівня. Державна допомога враховує доходи, які є, рахується прожитковий мінімум, береться відповідний відсоток і визначається сума. Але в будь-якому разі якщо людина звертається до управління соціального захисту, то їй повинні розглянути питання про призначення державної допомоги, якщо немає чоловіка або він не хоче платити аліменти, і паралельно оформити субсидію.

- Дуже багато питань про те, що зараз субсидії почали забирати, нові не оформлювати. Розкажіть, як це буде зараз.

- Це неправда. Субсидія – це співфінансування. Коли ми приходимо в магазин і не можемо купити товар – ми цього не робимо. Це вважається ринковим принципом: нема грошей – не звертайся. Коли ми говоримо про житлово-комунальні послуги, така схема діяти не може, тому що житлово-комунальні послуги – це є умова для виживання людини. Отже, якщо в неї немає можливості сплатити вартість цих послуг, їй держава зобов’язана допомогти. Розмір допомоги визначається спеціальною формулою: обчислюється дохід домогосподарства, обчислюється розмір житлово-комунальних послуг у межах норм, береться відповідний відсоток, людина платить відповідну суму, а решту платить держава. Чим менший дохід, тим менша доля в сплаті. Наприклад, якщо людина отримує 1452 гривні та живе сама, то вона приблизно буде платити за житлово-комунальні послуги не більше 70-80 гривень. Навіть якщо послуги будуть коштувати 2000 гривень – 1930 гривень за неї заплатить держава. 6,5 млн громадян України сьогодні користуються субсидіями. Можливо, є якісь одиничні конфліктні ситуації, які можна вирішувати, але говорити про системну проблему не зовсім правильно.

- У Німеччині комунальні послуги становлять не більше ніж 15% від середньої пенсії, в Україні після того, як комуналку привели до "європейського рівня"  125% від середньої пенсії. Комуналку ми до європейського рівня привели, а зарплати і пенсії – ні?

- Це наступний крок – привести зарплати і пенсії до європейського рівня. А для цього потрібно, щоб був відповідний ресурс. Це те, що розповідав Бальцерович, коли пропонував подивитися на Польщу 89-го року. Там були ті цифри, про які ви зараз кажете. Поляки, вибираючи між двох можливостей – стримувати тарифи або підвищувати соціальні стандарти, – обрали підвищення стандартів. Тарифи піднялися до певного рівня, а всі ресурси держава спрямувала на підтримку людей. Сьогодні в Польщі зарплати і пенсії дозволяють полякам самотужки платити за комунальні послуги. У нас ми 25 років тримали тарифи. Ми витратили 53 млрд доларів. І що, наші люди стали багатшими? Чи ми вирішили хоч одну комунальну проблему? Міклош каже, що "ми вважали, що розумніші за поляків, і десять років намагалися йти разом з вами. А в 1999 році, коли зрозуміли, що це тупіковий шлях, то пішли польським шляхом". А нам знадобилося 25 років для того, щоб зрозуміти, як діяти в цій ситуації. Для того, щоб зарплати і пенсії виросли до європейського рівня, потрібен час. А людям потрібно жити сьогодні й платити сьогодні. 6,5 млн сімей, які отримують сьогодні житлову субсидію, платять середній відсоток – 9,5% свого сукупного доходу. Ми розуміємо, що ми не німці, і наші люди не можуть в більшості своїй самі заплатити, але держава їх підтримує, і розмір оплати їхнього сукупного доходу абсолютно такий, який можна вважати прийнятним. Тобто не більше 10% в середньому.

- Чи буде збільшено виплати для переселенців з Донбасу і на скільки? Зараз це 884 гривні для непрацездатних і 442 гривні для працездатних.

- Ми переглядали в цьому році цей розмір, і для осіб з інвалідністю ми встановили більш високий розмір. В цілому, якщо взяти на сім’ю, було обмеження в 2400 гривень. Ми підняли цей розмір до 3400 гривень. Тобто в тих межах, яких нам дозволяв бюджет, ми вже це зробили в цьому році. Звичайно, ми будемо збільшувати підтримку вимушених переселенців і в наступному році. Якими будуть ці цифри, буде остаточно зрозуміло, коли затвердять бюджет.

- Із ФБ: "Що буде з пенсіями тих людей, які проживають на окупованій території і за станом здоров’я і віку не можуть виїхати? Чи буде їх після деокупації видано в повному обсязі?"

- У нас, на жаль, сьогодні в законі існує обмеження: пенсію можна повертати лише за три роки, якщо ви її не отримали з будь-яких причин. Але я думаю, що ми внесемо зміни до законодавства, і, враховуючи те, що люди не зі своєї провини опинилися на окупованій території, змінимо обмеження по термінах, і коли відбудеться деокупація або коли люди приїдуть на підконтрольну Україні територію, ми їм виплатимо пенсію, яку вони не отримали за той період, коли не було такої фізичної можливості.

- Із ФБ: "Моїй мамі 82 роки, 43 роки стажу – третій інсульт. Пенсії 1560 гривень вистачає тільки на ліки і памперси. Живе в селі, де на зиму треба 3 тони вугілля, яке зараз по 7500 гривень. Субсидії не дали. Я залишила роботу, щоб її доглядати. Пропонують оформити опікунство за 117 гривень на місяць. Як можна прожити на 117 гривень і як заробляти стаж, якщо треба доглядати маму?"

- По-перше, опікунам йде стаж, незважаючи на те, скільки їм платять, а по-друге, головне питання – чому не оформили субсидію? Це є індивідуальні випадки, які треба розбирати.

- 90% людей, які поставили запитання перед ефіром, буквально кричать, що в них проблеми з субсидіями.

- До вас дзвонять люди, в яких справді є проблеми. Тим 6, 5 млн людей, які одержують субсидії, її перерахували. Це значить, що в літній період у багатьох субсидій не було, а на зимовий період їх автоматично перераховують, і починаючи з жовтня, коли починається опалювальний сезон, їм автоматично перепризначують субсидії. Їм навіть звертатися не потрібно, якщо в них немає змін у складі сім’ї. Тому, якщо люди звертаються і в них є проблема, то коли вони дзвонять на ваш шановний канал, їх багато, тому що зі всієї країни можна набрати дуже багато проблемних моментів. Це потрібно вирішувати. Я працював заступником міського голови у Вінниці, і всі ці соціальні проблеми, про які ми зараз з вами говоримо, – вони ж усі там. Зверталися люди в зв’язку з тим, що в них не вистачало коштів на лікування онкології, щось в когось згоріло, хтось не міг оплатити навчання – мільйони випадків. І міська рада виділяла кошти на підтримку цих людей. По місцевих соціальних програмах. Якщо ми говоримо про вирішення соціальних проблем, одне міністерство, самотужки, вирішити за всю Україну…

- Але як це– 117 гривень за опікунство?

- В опікунстві є інший бік медалі. Якщо подивитися на опікунство в західних областях України, то можна побачити, що там багато хто оформлений опікуном, а їх насправді немає. Вони виїхали, а їм тут йде страховий стаж. А тим, хто реально в біді, – треба допомогти. Ми зараз готуємо новий закон, який буде подано до ВР, і, сподіваюсь, прийнято до нового року, який уніфікує систему надання соціальної допомоги. Люди будуть отримувати, виходячи зі своїх реальних доходів. Якщо вони низькі – будемо доплачувати до прожиткового мінімуму. Основний принцип – ми будемо виходити не зі статусу людини, а з її матеріального стану.

- Люди питають: до кого звертатися особам, особливо молодим, які протягом останніх десятьох років були вимушені одержувати зарплатню в конвертах?Як підтвердити робочий стаж поколінню 90-2000-х, коли по всій країні люди виживали як могли, працюючи по трудових договорах, працювали за кордоном, пересилаючи мільярди до своєї країни?

- Така ситуація була. Але ми її повинні змінювати. Ми повинні боротися з рабовласниками, які, наймаючи людей на роботу, платять їм гроші в конверті та позбавляють їх будь-яких соціальних пільг і будь-якої перспективи. В нас десятки випадків по всій Україні, коли люди гинуть на виробництві, а власники кажуть, що ті були на екскурсії. Цім людям треба легалізовуватися і починати платити ЄСВ. Вони отримували зарплату в свого роботодавця, не вимагали, щоб їх оформлювали, а в цей час інші люди працювали і платили внески.

- Тобто ці роки втрачені для цих людей як пенсійний стаж?

- Є механізм їх відшкодування через Пенсійний фонд – компенсація вартості пенсійного стажу, якого в них немає. До нового року в нас коефіцієнт – 1, а після нового року – 2. Можна почати працювати легально і отримувати легальний страховий стаж. Зрештою, якщо людина досягає пенсійного віку, а в неї нема страхового стажу, їй виплачується державна допомога.

- Ще одне питання: якщо можна буде купити стаж за 17 тис. гривень за рік, то чи можна буде продати свій стаж хоча б за 10 чи передати у спадок?

- Він не продається і не передається в спадщину. До нового року він рівно вдвічі дешевший. Ця норма є в законі від 2003-го року.

- Питають, як можна було додуматися не враховувати до страхового стажу до 2004 року навчання у виші та декретні відпустки?

- Не я ж приймав закони в той час. У пенсійній реформі ми деякі проблемні моменти вирішили. До 2004 року декретний час перебування у відпустці враховувався. З 2004-го по 2012-й не враховувався. А з 2013-го знов почав враховуватися. Коли ми готували законопроект про пенсійну реформу, депутати звернули увагу, що є дискримінація жінок. Тому ми прийняли рішення, що весь цей страховий стаж, в тому числі період з 2004-го по 2013-й, враховується в стаж для пенсійного забезпечення. Таких моментів багато. По тих же підприємцях ми визначили, що приватні підприємці, які працювали на спрощеній системі або на фіксованому податку з 98-го по 2000-й рік, коли в нас ще не було персоніфікованого обліку, їм стаж зараховується по факту реєстрації. Їм не треба буде ходити до Державної фіскальної служби і брати довідку, що вони платили внески. Самого факту реєстрації достатньо. З 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року їм місяць за місяцем буде рахуватися за умов сплати будь-якого внеску. За нашим нинішнім законом зараховується стаж місяць за місяцем у тому випадку, коли ви платите не менше за мінімальний внесок. Але протягом цих 17 років законодавство мінялося. Спочатку вони платили частину єдиного податку, вона розщеплювалася, і їм зараховували на їхній персональний рахунок у Пенсійному фонді. Причому для кожного регіону це був різний розмір, залежно від виду занять. Потім для них ввели обов’язкове ЄСВ. Так от для того, щоб сьогодні люди не постраждали, то якщо він платив у цьому місяці, не дивлячись на розмір, ми зараховуємо місяць до місяця. А вже з 1 січня 2018 року ми зараховуємо місяць до місяця за умов сплати мінімального страхового внеску. Щодо навчання у вишах, то до 2004-го року навчання у вишах зараховується до страхового стажу. Потім не зараховується, тому з 2004-го року була введена норма, що страховий стаж зараховується за умов сплати страхових внесків. Ми хотіли це питання вирішити, і були такі пропозиції, але ми поки що не знайшли джерел, для того, щоб закрити цю дірку – з 2004-го по 2017-й рік.

- Знову з ФБ: "Чому така зневага до науковців? Згідно з останніми постановами наукові пенсії не індексуються і не прив’язані до прожиткового мінімуму. В такому випадку треба ліквідувати академії наук і університети? Чому така дискримінація?"

- Чому ви вважаєте, що це дискримінація? Перед законом всі рівні. Ми зараз осучаснили пенсії людям, які отримали їх по загальних законах. До 2015 року в нас було до 15 різних законів, по яких людям рахувалася пенсія – для 15 категорій. Якщо ви працюєте журналістом не в державному ЗМІ, і працюєте 40 років, вам, по простому закону, повинні були давати 40% від вашої зарплати, пенсії. Якщо ви – науковий працівник, державний службовець тощо, то вам потрібно мати 10 років стажу, спеціального, і вам тоді рахується 80% від вашого заробітку. А якщо 20 років – 90%. Тому пенсії тих категорій людей сьогодні справді не переглядалися, тому що далі в нас ніяких спеціальних пенсій не буде. Поступово пенсії для всіх інших будуть зростати, люди можуть переходити на загальну пенсію, і це ніяка не образа, тому що бути як всі та бути рівним перед законом – не може бути образою. Образою може бути привілей, а привілеї в нас мали народні депутати, держслужбовці тощо.

Який розмір максимальної пенсії можливий сьогодні в Україні?

- Сьогодні є обмеження на розмір 10740 гривень. Але у нас є приблизно 20 тис. громадян, які мають більший розмір пенсії, оскільки вони мали більший розмір пенсії до введення обмеження. Але з цих 20 тисяч 19200 мають пенсію до 20 тис. гривень і приблизно 800 людей мають пенсію понад 20 тис. гривень. При цьому найвищу пенсію, 58 тис. гривень, має громадянин України, льотчик-випробувач, Герой України.

- Як ми будемо віддавати борги МВФ?

- МВФ не давав нам величезних кредитів за останні три роки. Зростав борг внутрішній через певні інфляційні процеси, які мали місце в нашій країні. Якщо подивитися на боргове навантаження в інших країнах, то в останній новітній історії тільки одна країна не мала зовнішніх боргів – це Румунія. Світова фінансова система побудована таким чином, що питання не в тому, щоби змусити країну повернути всі борги. Питання в її сплатоспроможності по відсотках.

- Питання з ФБ: "Чи можна поховати людину на дві її пенсії, які виділяються державою?"

- Я теж ховав свого батька, і не за дві пенсії, які сплатила держава, в 1999 році. Я, як син, сам знаходив можливості для того, щоб вирішити це питання. Є 51 стаття Конституції України. Але в будь-якому разі поховати когось за дві пенсії неможливо.

- Запитують, чому реформу не можна було зробити починаючи з 35-річних, з того віку, коли ще всюди беруть на роботу? Народ був би готовий, що треба робити пенсійні накопичення.

- Накопичення ми будемо робити якраз із 35-річних – це другий етап реформи, коли ми будемо вводити накопичувальну систему, вона буде стосуватися 35-річних. Вони протягом 20 років будуть накопичувати на окремих своїх персональних рахунках кошти для того, щоби потім отримувати додаткову пенсію за допомогою отих накопичень.

- Ви вже знаєте, яка у Вас буде пенсія за новою пенсійною реформою?

- Я ніколи для себе особисто не рахував, тому що я ще людина працездатного віку, мені ще як мінімум дев’ять років потрібно працювати. В мене на сьогодні загального страхового стажу 34 роки і майже 3 місяці. В мене нема жодного дня перерваного стажу. Пенсія міністра, точно так, як і всіх інших людей, буде обчислюватися за єдиним законом. Закон тепер один для всіх. І я прошу, щоби всі наші люди зрозуміли – наше завдання зробити так, щоби всі були рівні перед законом: і президент, і депутат, і робітник, і селянин. Пенсійне забезпечення повинно бути для всіх на однакових, рівних умовах.

- Дякую Вам, Андрію Олексійовичу, за інтерв’ю.