Протести в центрі Києва: чого чекати далі

18 жовтня 2017 - 09:59
Протести в центрі Києва: чого чекати далі

Акція 17-го жовтня з вимогами "великої політичної реформи" - ухвалення нового закону про вибори, створення антикорупційного суду і обмеження депутатської недоторканності - була анонсована ще кілька тижнів тому, при цьому, джерела у владі стверджували, що головна мета - "розхитати крісло президента"

Акція почалася як кількатисячний мітинг партійних активістів, а закінчилася - бійками з поліцією, нардепами і установкою наметового містечка під Верховною Радою. Повільне розгойдування Урядовий квартал сили Нацгвардії і Нацполиции почали оточувати ще в понеділок. Першою була оточена вулиця Банкова, де знаходиться Адміністрація президента. Оточення було безпрецедентним - пройти прилеглою вулицею Інститутською можна було тільки одним тротуаром, біля Національного банку. Була обгороджена навіть проїжджа частина.

Працівники АП на Facebook поспішили написати, що заходи безпеки звичайні, і пов'язані вони з візитом до Києва президента Мальти. До ранку вівторка був оточений весь урядовий квартал. У зв'язку з цим ще на початку 9-ї години центр столиці почав зупинятися в пробках. Місце проведення акції опозиціонерів та антикорупційних активістів - площа Конституції перед Верховою радою і прилегла вулиця Грушевського - були відгороджені клітками, численним оточенням силовиків і рамками металошукачів.

Першими на площі перед Радою почали збиратися активісти "Батьківщини". Як розповіли поінформовані джерела, ще в п'ятницю керівництвом цієї партії було прийнято рішення приєднатися до акції, але не на вищому рівні. "Рознарядка була відряджати по сотні осіб від кожної районної київської організації. Розраховували вийти на тисячу учасників", - розповів співрозмовник. Переважно літні активісти сили Юлії Тимошенко, яких у підсумку виявилося кілька сотень, почали в шаховому порядку займати площу. Вони були щедро забезпечені партійними прапорами - стара технологія створення "ефекту присутності". До 10 ранку почали підтягуватися колони інших сил. Втім, народного протесту не вийшло.

Основну частину мітингувальників становив партійний актив різношерстого складу організаторів заходу - від людей з прапорами "Руху нових сил" Михайла Саакашвілі до "Європейської партії" призабутого екс-нардепа Миколи Катеринчука. Трохи в стороні від основної маси протестуючих зібралися активісти "Національного корпусу", які примотали скотчем свої прапори до огорожі парламенту. Кількість соратників Андрія Білецького не йшла в жодне порівняння з кількістю учасників маршу на Покрову 14 жовтня. Втім, наприклад, від партії "Свобода", яку також відносили до організаторів мітингу, людей майже не було.

Всього, в МВС, за "Велику політичну реформу" вдалося зібрати 4-5 тисяч осіб. Протест виявився млявим. Єдине гасло, яке більш-менш складно активісти скандували - "Банду геть". Виступи лідерів мітингу зі сцени, встановленої біля парламенту, особливого натхнення не викликали. Поки на вулиці Грушевського не з'явився Михайло Саакашвілі. В оточенні своїх соратників він пройшов до сцени, а його виступ хоч якось пожвавив захід. Втім, заяви екс-президента Грузії не цілком кореспондувалися з раніше заявленими вимогами організаторів - обмеженням депутатської недоторканності, створенням антикорупційного суду та прийняттям нового закону про вибори. Саакашвілі явно зміщує акцент протесту проти президента Петра Порошенка, рекомендувавши йому зі сцени піти у відставку.

"Цікаво було спостерігати, чи будуть партійні лідери дотримуватися заявленого порядку. Майже відразу стало ясно, що не будуть. Плюс перевірили, чи зможе ідея антикорупційного суду знайти відгук хоча б у киян. Не змогла", - розчаровано підводив підсумки  керівник Transparency International Ukraine Ярослав Юрчишин. У свою чергу, голова "Центру протидії корупції Віталій Шабунін на питання, чому протест вийшов не таким масштабним, як передбачалося, відповідав, що це питання треба задавати організаторам від партій, а не громадським активістам. Співрозмовники серед оргкомітету акції не під запис стверджували, що партії обіцяли привести набагато більше людей. "Демальянс обіцяв кілька тисяч. Вийшло кілька сотень. Керівництво почало говорити, що тисячі, мовляв, обіцяли на перспективу, а не відразу", - переповіли джерела бесіди серед організаторів акції. До обіду учасники протесту почали розходитися. Після завершення ранкового засідання Верховної Ради о 14:00, їх залишилося близько половини.

Поки під Радою збиралися активісти з вимогою зняти депутатську недоторканність, створити антикорупційний суд і ухвалити нове виборче законодавство, на погоджувальній раді вирішувалася доля відповідних законопроектів. З самого ранку Банкова, щоб знизити градус протиріч, зареєструвала в Раді проект закону про зняття депутатської недоторканності. Все б нічого, але проектом передбачається, що недоторканність депутати втратять лише з 2020 року, тобто з наступного скликання.

Коаліція у складі БПП і "Народного фронту" вирішили пограти на випередження, і всі як один запевнили в необхідності розгляду питання скасування депутатської недоторканності - після того, як президентський і депутатський проекти розгляне профільний комітет. Що стосується Антикорупційного суду, то спікер парламенту Андрій Парубій зазначив, що згідно з рішенням Венеціанської комісії обидва депутатські проекти повинні бути відкликані, а натомість президент повинен внести свій.

Пізніше стало відомо, що депутат від фракції "Блок Петра Порошенко" Сергій Алексєєв відкликав свій законопроект про створення антикорупційних палат в судах. Про готовність відкликати свій проект заявив і голова комітету по запобіганню корупції Єгор Соболєв, однак тільки після того, як побачить президентський законопроект. Нібито згодні були в коаліції і з необхідністю зміни виборчого законодавства, проте готові були розглядати ці питання тільки після медичної реформи. Причому Парубій заявив про готовність до розгляду в сесійній залі як раз тільки проектів зі зміни виборчого законодавства, зазначивши, що тільки з цих питань є висновки комітетів. Але після вимоги представника "Самопомочі" Олега Березюка включити до порядку денного ці питання і проголосувати їх до медичної реформи, представники коаліції і депутати групи "Воля народу" апелювали до необхідності спочатку розглянути медичну реформу.

"Сьогодні, підтримуючи медичну реформу, і вона може бути прийнята сьогодні або завтра, але до обіду, Верховна Рада зобов'язана внести до порядку денного ці законопроекти, які обіцяє людям протягом останніх 20 років, а протягом останніх чотирьох особливо це закон про зняття недоторканності, це закон про створення антикорупційного суду. Сьогодні ви всі переживаєте за Венеціанську комісію, а ухвалюючи злочинний законопроект щодо чотирьох кодексів та двадцяти змін у Верховній Раді тиждень тому, ви не переживали за Венеціанську комісію, руйнуючи доступ людей до справедливості і якісного суду, порушуючи всі регламенти та норми?", - заявив Березюк на погоджувальній раді. Але після такого повороту депутати Єгор Соболєв ( "Самопоміч"), Мустафа Найєм, Світлана Заліщук (БПП), Юрій Дерев'янко та Віктор Чумак (позафракційний) зірвали засідання погоджувальної ради, скандуючи до депутатів "Виходьте до людей!". "Зараз йдемо до людей, розповімо, хто "за", хто "проти", - пояснював  план дій Віктор Чумак.  "Буде блокування", - відрізав той, і пішов на вулицю до людей.

А тим часом нардеп Світлана Заліщук розвіювала "міфи", які ніби посіяла коаліція. По-перше, вона зазначила, що депутатський проект про зняття недоторканності може бути внесений в зал без рішення комітету, адже останній повинен був винести таке рішення протягом місяця з дня реєстрації. Нагадаємо, у парламенті він був зареєстрований ще в липні цього року. Також вона заявила про перекручене трактування рішення Венеціанської комісії. "Сьогодні кілька разів від лідерів цих фракцій прозвучало, що "венеціанка" розкритикувала нібито два зареєстрованих закони і закликала авторів відкликати законопроекти. Це неправда. Я закликаю журналістів прочитати висновок. Ви ніде не знайдете цієї норми. Венеціанка чітко сказала: "Законопроект 6011 (авторства Єгора Соблева, - ред.) є хорошою основою для прийняття закону про антикорупційний суд", - заявила Заліщук і додала, що створення робочих груп з напрацювання проекту, до чого закликає президент, тільки затягне процес.

Досить несподівано про свою підтримку протесту вказала "Батьківщина". Спочатку про це сказала лідер партії Юлія Тимошенко на погоджувальній раді, а потім це продемонстрував жест щедрості, коли вона передала дві хвилини свого виступу депутату Мустафі Найєму. Але в організаційному комітеті кажуть, що "Батьківщина" приєдналася в останній момент - п'ять днів тому, щоб "не стояти осторонь" протестного руху. У "Батьківщини" своя історія. "Ми сказали, що готові об'єднуватися ще у Львові (в день прориву кордону Саакашвілі, - ред.). У нас був більший список вимог. Там, крім цих трьох, ще було питання НКРЕКП та імпічменту президента. А Мустафа ні з ким не порадився і висунув свої вимоги", - розповідає виданню один з депутатів "Батьківщини". До того ж, соратники Тимошенко ображені на Найема, Лещенко і Заліщук, що ті вирішили взяти всю ініціативу на себе і очолити процес.

Поширюють у "Батьківщині" і чутки про нібито бажання Віктора Чумака висувати свою кандидатуру в президенти. Варто зауважити, що і в "Свободі" до останнього вагалися, чи варто виводити людей на вуличну акцію протесту разом з лібералами. "Ще вчора ввечері думали, чи взагалі брати участь в акції. Формально ніби через ЛГБТ-спільноту (остання заявила про участь в акції, - ред.). Насправді, думаю, причина в іншому", - розповідає один із свободівців і пояснює, що ці питання за спиною у переговірників від "Свободи" вирішував так званий сірий кардинал партії Ігор Кривецький.

Не обійшлося і без скандалів. Кажуть, що активісти, які представляли громадські рухи, образилися на Саакашвілі і "Рух нових сил", адже останні порушили домовленість про заявлені три вимоги і напередодні акції опублікували відео, в якому вимагають відставки президента. Кажуть, що в результаті сварки соратник екс-президента Грузії Давид Сакварелідзе навіть видалився із загального чату оргкомітету. "Навіщо Саакашвілі ця акція? Йому потрібен майданчик. У нього є півроку. Якщо він їх не використовує, то зникне, як нафталін", - пояснюють співрозмовники в "Самопомічі".

Між іншим, на акцію під Раду приїхав навіть лідер партії, міський голова Львова Андрій Садовий. На питання видання, як Садовий міг поїхати в столицю на політичну акцію, в "Самопомічі" пояснили, що "існує процедура відрядження за свій рахунок". Відкривши ранкове засідання Ради, спікер Андрій Парубій не сказав нічого нового депутатам, а лише підсумував до цього вже сказане - що він доручив профільному комітету негайно розглянути законопроекти про зняття недоторканності. Утім, до них дійде черга тільки після медичної реформи. Вже після недоторканності, Рада візьметься за зміну виборчого законодавства. А до питання антикорупційних судів дійде тільки після внесення відповідного проекту президентом. В коаліції розмови про можливе блокування президії сприймали абсолютно нормально.

Пояснювали, що це навіть зіграло б на руку, враховуючи той факт, що голосів під медичну реформу досі немає. "Хай блокують. На медичну реформу все одно голосів немає. Він Березенко (заступник голови фракції БПП Сергій Березенко, - ред.) бігає-хвилюється, що голосів не вистачає. У нас, в "Народному фронті", не всі готові голосувати" , - пояснює один з представників "Народного фронту". "Чому в НФ не голосують, тому що там багато депутатів мають друзів-головних лікарів і не розуміють, що державі потрібні зміни. Але президент розіб'ється, але голоси під медреформу знайде", - каже інший "фронтовик" з групи міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Не змінилася ситуація і після початку вечірнього засідання, на яке депутати з кабінету Парубія виходили з явною досадою і роздратуванням на обличчі.

Було зрозуміло, що домовитися про голосування за вимоги протестуючих "вже сьогодні" не вдалося. "Парубій присягнувся, що в четвер буде голосування і по недоторканності, і про вибори", - відрізав один з учасників переговорів і попрямував до сесійної зали. "Ці ліберали - Найем з Соболєвим - все злили, повелися на обіцянки, що Парубій у четвер поставить на голосування недоторканність, а потім - виборче законодавство. Я думаю, що їм подзвонили з посольства США, щоб вони не валили медичну реформу. Вони всі грантоїди", - пояснив  інший учасник переговорного процесу.

Політик додав, що ще вчора ввечері всі зійшлися на тому, що у випадку, якщо хоча б одна з вимог не буде поставлена на голосування, то блокування трибуни не минути. В "Самопомічі" ж, незважаючи на те, що таким результатом не задоволені на 100 відсотків, все ж вважають це рішення прогресом. "А ми вже бачили, що блокування трибуни результату не дало", - кажуть соратники Садового, киваючи на ситуацію з голосуванням за проекти по деокупації Донбасу. Ще однією причиною, чому соратники Садового вирішили не блокувати трибуну, стала медична реформа, яку останні разом з коаліцією збирались підтримувати. "Великі революціонери просили, щоб ми блокували. Вони хотіли нашими руками зірвати голосування за медичну реформу", - пояснює один з лідерів фракції. Зате в БПП прогнозують, що вже в четвер, як мінімум, за спрямування президентського проекту про зняття недоторканності, до Конституційного суду голоси знайдуться.

"Я впевнений, що в четвер буде позитивне голосування за законопроект про зняття недоторканності, який вніс президент", - заявив журналістам голова фракції БПП Артур Герасимов ще перед початком вечірнього засідання. Протестувальники ж поки не готові оцінювати домовленості, як перемогу або поразку, а пояснюють, що у них не було іншого виходу. "По-перше, у нас був вихід, або нічого й бути винними у провалі медичної реформи. Зараз це для нас можливість дотиснути по медичній реформі. По-друге, у нас вже є конкретна дата, коли вони повинні приймати закон про недоторканність і вибори. Це прийнятний вихід. Але це не означає, що ми припиняємо акцію", - пояснив Мустафа Найем.

З початком вечірнього засідання Ради о 16:00 вівторка найцікавіше почало відбуватися під стінами парламенту. Майже синхронно з оголошенням Парубія про продовження роботи на вулиці Грушевського з'явилися мітингувальники зі згорнутими наметами в руках. Намети були завчасно заготовлені "грузинською командою" і складені в одному з їхніх офісів неподалік від парламенту. Бійці Нацгвардії спершу не дуже успішно намагалися заблокувати активістів, які виносили намети з офісу. А потім почалася бійка вже під стінами парламенту, коли протестувальники проносили свій інвентар через оточення.

В результаті пролилася перша кров - постраждали троє протестувальників і один поліцейський. Але правоохоронці так і не запобігли переходу акції в довгостроковий режим - перші намети були встановлені ще до кінця засідання Верховної Ради. Після засідання трохи дісталося депутатам від БПП Олексію Гончаренку і Олегу Барні, коли вони виходили з парламенту. Першого закидали яйцями, а другого - трохи поштовхали. Ближче до ночі число наметів зросло, була встановлена ​​навіть польова кухня. Під контролем мітингувальників опинився відрізок вулиці Грушевського прямо у стіни Верховної Ради.

Основну організаційну частину наметового містечка складали люди з символікою батальйону "Донбас". Близько 22:00 сталася ще одна бійка з поліцією, коли правоохоронці оточили мітингувальників та намагалися знести свою ж огорожу з кліток, встановлену напередодні акції. Втім, серйозних наслідків це не мало, а правоохоронці відійшли. Трохи пізніше глава Нацполіціі Сергій Князєв заявить, що Нацполіціі вдалося запобігти кровопролиттю, а генпрокурор Юрій Луценко пообіцяє, що наметове містечко зносити не будуть.   За словами одного з учасників акції серед колишніх депутатів - тепер у антикорупційного руху і особисто Саакашвілі є свій медійний майданчик в самому центрі країни, до якого забезпечено увагу ЗМІ. Поки що оргкомітет прийняв рішення залишити табір перед Верховною Радою, поки влада не прийме їхні вимоги. Друга серія великої акції почнеться вже в четвер 19 жовтня.