Тимошенко подалася на уранові рудники

23 березня 2018 - 12:07
Тимошенко подалася на уранові рудники

Лідер «Батьківщини» почала війну проти концерну «Ядерне паливо». З боку це схоже на послугу «фронтовому» клієнту НАБУ Миколі Мартиненку

Екс-прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко проявила політичну «радіоактивність». 16 березня спікер Верховної Ради Андрій Парубій направив чинному прем'єру Володимиру Гройсману депутатський запит Тимошенко з промовистою назвою «Про вжиття невідкладних заходів з метою подолання кризових явищ в діяльності державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» і захисту трудових прав працівників Смолінської, Інгульської та Новокостянтинівської шахт». Саме, останні, за даними Тимошенко, звернулися до неї з проханням вплинути на ситуацію навколо Східного ГЗК - єдиного в Україні добувача уранової руди і виробника уранового концентрату. При цьому посили, які робить Тимошенко, змушують думати, що ініціаторами цього процесу є більш високопоставлені персони, незадоволені діяльністю державного концерну «Ядерне паливо», до складу якого входить Східний ГЗК.

На фото - Юлія Тимошенко

«Втручання в господарську діяльність ДП «Східний ГЗК» державного концерну «Ядерне паливо» в особі генерального директора (Сергія Дробота), його помилкові, а іноді відверто шкідливі управлінські ініціативи соціально-економічної і технічної спрямованості сьогодні привели до істотного загострення становища на підприємстві, наростання кризових явищ і соціальної напруги серед його працівників без перспектива їх подолання в короткостроковому періоді» - ця цитата з запиту Тимошенко в стилі доповідей функціонерів КПРС 40-річної давності красномовно розкриває всю його суть. Далі в запиті Юлії Тимошенко згадуються приклади «шкідливих управлінських ініціатив» Дробота - «пошук примарних інвесторів з Китаю», провал будівництва заводу ядерного палива в Смоліне, «кадрова політика, що не витримує критики» і т.д.

«Усі зазначені факти стали підставою для невтішного висновку, який зробили трудові колективи, а саме що глава і посадові особи концерну «займаються не своєю справою, вирішують не ті завдання, які стоять перед атомно-промисловим комплексом України» - зазначила Тимошенко. І попросила Кабмін найближчим часом заслухати звіт Дробота, після чого прийняти рішення про доцільність подальшого існування концерну «Ядерне паливо».

Примітно, що зазначений концерн був створений в 2008 році на підставі рішення Юлії Тимошенко. Саме вона, перебуваючи на посаді голови Кабміну, підписала розпорядження №650 від 17 квітня 2008 року, затвердивши статут «Ядерного палива». До складу концерну увійшли три підприємства - крім Східного ГЗК, це підприємство «Смоли» з Кам'янського (випускає іонообмінні матеріали) і Український науково-дослідний і проектно-розвідувальний інститут промислової технології. Втім, вага останніх двох в скарбничці концерну незрівнянно поступається вкладу Східного ГЗК. У 2016 р сукупний оборот «Смол» і інституту промислової технології склав близько 90 млн гривень, а Східного ГЗК - 2,7 млрд гривень, або майже в 30 разів більше.

У 2014 р, після втечі Януковича і зміни влади в країні, гендиректор Східного ГЗК Олександр Сорокін зберіг свою посаду, а його заступник Сергій Дробот пішов на підвищення, змінивши Сергія Литвина на посаді глави ДК «Ядерне паливо». Таким чином, як вважали спостерігачі, важелі контролю над уранової галуззю замкнув на собі один з батьків-засновників партії «Народний фронт» і найближчий соратник тодішнього прем'єра Арсенія Яценюка Микола Мартиненко (ще з часів Віктора Ющенка, будучи главою парламентської фракції «Наша Україна», він вважався неофіційним куратором атомно-промислового комплексу).

Але вже в наприкінці 2015 р позиціям Мартиненка був нанесений удар. У грудні 2015 Національні антикорупційне бюро України початок досудове розслідування в кримінальному провадженні №52015000000000010, фігурантами якого став Мартиненко, Сорокін і ще ряд осіб, яких НАБУ визнала «членами злочинної організації», що заволоділи коштами Східного ГЗК в особливо великих розмірах. Йшлося про скандальний контракті державного комбінату з австрійської прокладкою Steuermann, контроль над якою слідчі приписали Мартиненку, на покупку у нього уранового концентрату Степногірського гірничо-хімічного комбінату з Казахстану в 2014-2016 р, який коштував державному ГЗК порядку 12,55 млн доларів переплати .

На фото - Микола Мартиненко

Буквального наступного дня після відкриття кримінального провадження парламент позбавив Мартиненка депутатського мандата, а в минулому році, йому повідомили про підозру. Це ж сталося і з Сорокіним, після чого виконувати обов'язки гендиректора Східного ГЗК став його заступник Юрій Шмельов. А ось Сергій Дробот під ковпак НАБУ не потрапив, що могло стати наслідком його багатого юридичного досвіду, на відміну від заступника глави концерну «Ядерне паливо» Володимира Богданця, також став підозрюваним.

З чуток, на користь Дробота зіграла його переорієнтація на президентський табір (куратором ПЕК в ньому вважається права рука президента Петра Порошенка Ігор Кононенко), що сильно засмутило Мартиненка. Судячи з того, що на початку цього року стало відомо про покупку Східним ГЗК нової партії уранового концентрату через австрійську компанію Steuermann, це підприємство не вийшло з його орбіти. Крім того, про зв'язки між Мартиненком і Тимошенко ЗМІ вже писали неодноразово, зокрема, в контексті оплати послуг американських лобістів екс-прем'єра структурами, які були присутні в схемах Мартиненка. Так що не можна виключати того, що нинішня спроба Тимошенко розхитати крісло глави концерну «Ядерне паливо» є її відповідним «алаверди».

Егор Кажанов