Всім кому повинен, я пробачаю: Як Андрій Бродський банки «кидав»

21 березня 2018 - 12:37
Всім кому повинен, я пробачаю: Як Андрій Бродський банки «кидав»

Заборгувавши Промінвестбанку $ 110 млн, власник «Велти» Андрій Бродський збирається витратити в Ізраїлі майже вдвічі більше

Виробничо-комерційна фірма «Велта», що займається експлуатацією Бірзуловського родовища титано-ільменітових руд в Кіровоградській області, оголосила про намір вивести до Ізраїлю один з переділів виробництва титанової продукції. За повідомленням «Велти» з посиланням на Міністерство економіки і промисловості Ізраїлю, материнська компанія групи - Velta Group Global - вже отримала землю в технопарку Mishor Rotem під будівництво заводу з виробництва двоокису титану.

Потужність створеного в Ізраїлі підрозділи Velta Titanium складе 40 тис. тонн пігменту з перспективою збільшення виробництва до 70 тис. тонн в рік. Підприємство має намір переробляти концентрат, вироблений «Велтою» в Кіровоградській області. Таким чином, власник «Велти» - дніпровський бізнесмен Андрій Бродський - вибудовує вертикально-інтегрований бізнес.

Причиною, через яку виробничі потужності планується будувати в ізраїльській пустелі Негев, називаються дуже привабливі пільги. При вартості заводу з виробництва пігментного двоокису титану в $ 150-200 млн Velta Titanium зможе заощадити близько 30% вкладень в рамках законодавства Ізраїлю про підтримку інвестицій. Ще на 10-20% знижку інвестор може претендувати за рахунок периферійного розміщення підприємства в прикордонному містечку, де ведеться видобуток горючого сланцю, переробка його в електроенергію, працює завод з виробництва аміаку і ряд інших підприємств. Така щедрість влади Ізраїлю власнику Velta Group Global Андрію Бродському була б дуже навіть на руку. Адже його український титановий ГЗК, будівництво якого почалося в середині 2011 року, а експлуатація в 2012 році, до цих пір залишається в мінусі.

 

На фото - Промінвестбанк

Основним кредитором ТОВ «ПКФ« Велта »є українська« дочка »російського Зовнішекономбанку - Промінвестбанк, з яким компанія Бродського ще в жовтні 2011 року уклала договір на відкриття кредитної лінії. З урахуванням змін до договору від 14.09. 2012 року, банк видав «Велта» в цілому більше $ 93,3 млн. З них $ 34,1 млн пішло на погашення заборгованості Укргазбанку по раніше взятим кредитом, $ 15 млн - на рефінансування боргу самому Промінвестбанку, $ 2 млн - на поповнення оборотних коштів , ще $ 27,6 млн. - в якості капвкладень по будівництву першої черги збагачувального виробництва, потужністю 185 тис. тонн ільменітового концентрату на рік, і $ 14,8 млн - на збільшення виробництва до 300 тис. тонн.

В забезпечення кредиту позичальник передав в іпотеку ПІБ основні виробничі потужності і зобов'язався вести реалізацію продукції виключно через банк. Згідно з бізнес-планом, «Велта» повинна була погасити кредит в 2016 році. Однак ГЗК так і не вийшов на проектні потужності. Максимальний обсяг виробництва концентрату, досягнутий влітку 2014 року, склав по 5,2 тис. тонн на місяць на кожну чергу, тобто близько 125 тис. тонн в рік. А вже в жовтні 2014 року перша черга комплексу по збагаченню титанової сировини, розташована в с. Коробчине (Новомиргородський район Кіровоградська область) практично повністю згоріла в результаті п'ятигодинного пожежі. Вогнем було знищено цех та обладнання цеху гравітації № 1, пошкоджені будівлі та обладнання цеху доведення продукції, а також електрощитова. Ці будівлі були конструкційно пов'язані один з одним.

Через це «Велта» втратила 60% виробничих потужностей, і всім стало зрозуміло, що борг ПІБ своєчасно повернуто не буде. Правоохоронні органи прийшли до висновку, що підпал був навмисним. Однак його виконавці і замовники були встановлені.
 

 

 

На фото - Андрій Бродський

До закінчення терміну виплати боргу, який за договором закінчується 30 червня 2016 року, сторони не домовилися про продовження кредитної угоди «у зв'язку з істотно змінились,», як цього хотіла «Велта». Передавати майно банку Бродський не захотів. І вже 5 липня 2016 року Господарський суд Києва прийняв до розгляду позов «Велти» до ПІБ про заборону будь-яких дій щодо заставного майна, перереєстрацію прав власності на нього, звернення стягнення на рахунки «Велти» і 100% її акцій, що належать Velta Group Global Limited. Через місяць таке визначення суду було отримано «Велтою», що істотно посилило її позиції в конфлікті з «дочкою» російського банку. А в кінці березня 2017 року Господарський суд Києва за наполяганням компанії Андрія Бродського встановив строком повернення кредитних коштів за договором з ПІБ 1 липня 2021 року. Нарешті, в грудні того ж року Господарський суд Києва ухвалив рішення, що зафіксувало, що станом на жовтень 2017 року, незалежно від кінцевої дати повернення боргу, у банку відсутня право вимагати у «Велти» погашення тіла кредиту і відсотків за його неправомірне використання ( загальна заборгованість на сьогодні оцінюється в $ 110 млн).

Поки ці рішення ПІБ безуспішно намагається оскаржувати в судах різних інстанцій, прихильність української Феміди дозволяє власнику «Велти» плекати плани по розширенню свого бізнесу в Ізраїлі. Початок виробництва заводу Velta Titanium заплановано на другий квартал 2019 року, а його запуск-першу половину 2021 року. У цей період українська «Велта» зможе гарантовано забезпечувати сировиною материнську компанію. Ця обставина дозволяє Андрію Бродському розраховувати на залучення в свій ізраїльський проект грошових компаньйонів, яким він обіцяє не тільки збільшення сировинних активів, але і поглиблення переділу, разом з диверсифікацією видів діяльності по різних регіонах світу. Створення ще одного переділу може зробити більш поступливим і банк-кредитор, який хоче отримати від «Велти» хоч якусь віддачу.